Сайт вчителів інформатики міста Лубен Понеділок, 05.12.2016, 23:38
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Блог | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Календар
«  Січень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Головна » 2016 » Січень » 5 » Навчальні проекти й інші види інноваційної діяльності учнів на уроках інформатики
14:43
Навчальні проекти й інші види інноваційної діяльності учнів на уроках інформатики

Підготував вчитель інформатики Лубенської ЗОШ №1 Штепа Віктор Олексійович

Найефективнішим способом активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці є відповідна організація самостійної роботи: дитина набуває знань тільки в процесі особистої самостійної навчальної діяльності.

Досліджено процес організації самостійної роботи на уроках інформатики, відповідність рівнів самостійної продуктивної діяльності учнів типам самостійних робіт та запропоновано види робіт. Також наведено приклади орієнтовних завдань для самостійних робіт відповідно характеру роботи.

Постановка проблеми. Потреба сучасної школи - якнайшвидша модернізації освіти для ефективного розвитку самостійної особистості, готової до виконання соціальних ролей у суспільстві. У статті мова йде про процес організації самостійної роботи на уроках інформатики та дидактичні умови організації самостійної роботи.

Стан дослідження проблеми. Питання удосконалення організаційних форм і методів самостійної роботи знайшли своє відображення в роботах Я. А. Коменського, Й. Песталоцці, К. Ушинського, О. Ващенка, В. О. Онищука, О. Я. Савченко. Практичною стороною організації самостійної роботи учнів у навчальному процесі займалися відомі педагоги Б. П. Єсипов, П. І. Підкасистий, І. І. Левіна, Н. В. Промоторова, В. А. Тюнін, О. Г. Мороз.

Ними доведено, що самостійна робота школяра відіграє велику роль у формуванні і розвитку навчальних умінь, вихованні пізнавального інтересу, вміння роботи в команді; у ній виявляється індивідуальність кожного учня, вона активно сприяє засвоєнню глибоких і міцних знань. У розумінні самостійної роботи учнів у навчальному процесі існує багато різних точок зору.

І. І. Левіна вважає, що самостійна робота – "форма навчальної діяльності учнів, у процесі якої вони планують роботу, здійснюють самоконтроль, коригують хід і результати її виконання. Ця робота може виконуватися як за завданням викладача, так і за власним задумом учнів і, як правило, без безпосередньої допомоги вчителя, але за його керівництвом" [2]. З іншої точки зору самостійна робота - засіб досягнення конкретної мети, а вчитель – організатор учнівської діяльності для досягнення поставленої мети. Самостійну роботу часто трактують і як прагнення до набуття вмінь і навичок самоосвіти.

У педагогічній літературі зустрічаються найрізноманітніші визначення самостійної роботи. На мою думку, повне й оптимальне визначення поняття "самостійна робота" пропонує Б. П. Єсипов. "Самостійна робота учнів, яка входить у навчальний процес, – це така робота, яка виконується без безпосередньої участі вчителя, за його завданням у спеціально виділений для цього час; при цьому учнів свідомо прагнуть досягти поставленої в завданні мети, використовуючи свої зусилля і висловлюючи в тій чи іншій формі результати розумових і фізичних (або тих чи інших разом) дій" [1].

Це сукупність різноманітних навчальних прийомів і дій, за допомогою яких учні самостійно закріплюють і поглиблюють раніше набуті теоретичні знання, практичні навички і вміння, а також оволодівають новими. Також Б. П. Єсипов зауважує, що у визначенні самостійної роботи вживається вираз "без безпосередньої участі вчителя", тобто допомога з боку педагога має бути і уже полягає в інструктуванні перед виконанням учнем завдань; допомога його не виключена і під час виконання завдання учнями, коли виникають ускладнення та труднощі.

Звісно, ця допомога надається прийомами, які направляють учня все-таки на самостійну діяльність: вчитель нагадує учню будь-який знайомий йому приклад; формулює запитання, яке викликає в учня труднощі; вводить додатковий етап в роздуми учня, полегшуючи йому розуміння того, в чому він повинен розібратися.

Інколи під самостійною роботою розуміють тільки самостійність висновків і роздумів учнів, викликаних матеріалом, запропонованим учителем.

Мета дослідження – виділити дидактичні умови організації самостійної роботи на уроках інформатики та навести приклади власного досвіду.

Виклад основного матеріалу. Найефективнішим способом активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці є відповідна організація самостійної роботи: дитина набуває знань тільки в процесі особистої самостійної навчальної діяльності.

Під самостійною навчальною роботою будемо розуміти будь-яку, організовану вчителем, активну діяльність учнів, спрямовану на виконання визначеної дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування та розвиток умінь і навичок, узагальнення та систематизацію знань. Дидактично самостійна робота є навчальним завданням, яке повинен виконати учень і, водночас, формою вияву відповідної діяльності: пам'яті, мислення, творчого відображення, поглиблення та розширення сфери дії раніше отриманих знань.

Самостійна робота – це такий засіб навчання, який:

  • у кожній конкретній ситуації засвоєння відповідає конкретній дидактичній меті та завданням;
  • формує в учнів на кожному етапі їх руху від незнання до знань необхідний обсяг та рівень знань, навичок і умінь для розв'язання відповідного класу пізнавальних завдань, поступового просування від нижчих до вищих рівнів розумової діяльності;
  • сприяє виробленню в учнів психологічної готовності до самостійного систематичного поповнення своїх знань і вироблення умінь орієнтуватися в потоці наукової та суспільної інформації;
  • є найважливішим знаряддям педагогічного керівництва та управління самостійною пізнавальною діяльністю учня в процесі навчання.

Дослідження вчених-педагогів та психологів встановили чотири рівні самостійної продуктивної діяльності учнів і відповідні їм чотири типи самостійних робіт:

Копіюючі дії учнів за заданим зразком. Ідентифікація об'єктів та явищ, їх розпізнавання шляхом порівняння з відомим зразком. На цьому рівні здійснюється підготовка учнів до самостійної діяльності.

Тип СР. Відтворюючі самостійні роботи за зразком необхідні для запам'ятовування способів дій в конкретних ситуаціях, формування умінь і навичок та їх міцного засвоєння. При виконанні робіт цього типу діяльність учнів не зовсім самостійна, проте роль таких робіт досить значна: вони формують ґрунт для дійсно самостійної діяльності учня. Роль учителя полягає в тому, щоб для кожного учня визначити оптимальний обсяг роботи.

Передчасний перехід до самостійних робіт інших типів позбавляє учня необхідної системи знань, умінь і навичок.

!!! Затримка на роботах за зразками - зайва витрата часу, що сприяє породженню нудьги й неробства.

Репродуктивна діяльність, пов'язана з відтворенням інформації про різні властивості навчального об'єкта. На цьому рівні починається узагальнення прийомів та методів пізнавальної діяльності.

Тип СР. Реконструктивно-варіативні самостійні роботи дозволяють на основі раніше отриманих знань та за даної вчителем ідеї самостійно знайти конкретні способи вирішення завдань. Самостійні роботи цього типу сприяють осмисленому перенесенню знань у типові ситуації, виробленню умінь аналізувати події, явища, факти, формуванню прийомів і методів пізнавальної діяльності, розвитку внутрішніх мотивів пізнання, створюють умови для розвитку розумової активності школярів.

Продуктивна діяльність самостійного застосування набутих знань для вирішення завдань, які виходять за межі відомого зразка і потребує здатності до індуктивних та дедуктивних висновків.

Тип СР. Евристичні самостійні роботи формують уміння і навички пошуку відповіді за межами відомого зразка. Учень сам обирає шлях вирішення завдання на основі вже відомих йому знань. На даному рівні продуктивної діяльності формується творча особистість учня. Постійний пошук нових рішень, узагальнення й систематизація нових знань, перенесення їх в нові, нестандартні ситуації роблять знання учня більш гнучкими, мобільними, виробляють уміння, навички і потреби самоосвіти.

Для цих трьох рівнів можна запропонувати такі види робіт:

  • Робота з книжкою. Це робота з текстом та графічним матеріалом підручника: переказ основного змісту тексту; складання плану відповіді за прочитаним текстом; короткий конспект тексту; пошук відповіді на раніше поставлені до тексту завдання; аналіз, порівняння, узагальнення й систематизація матеріалу кількох параграфів. Робота з першоджерелами, довідниками, науково-популярною літературою, конспектування та реферування прочитаного.
  • Вправи: тренувальні, відтворюючі і за зразком, складання завдань та запитань і їх розв'язання, рецензування відповідей інших учнів, оцінка їх діяльності, вправи, спрямовані на вироблення практичних умінь та навичок.
  • Розв'язання різноманітних завдань та виконання практичних і лабораторних робіт.
  • Різноманітні перевірочні самостійні роботи, контрольні роботи, диктанти, твори.
  • Самостійна діяльність, що виявляється в переносі знань при вирішенні завдань в істотно нових ситуаціях, складанні нових програм прийняття рішень, виробленні гіпотетичного аналогового мислення.

Тип СР. Творчі самостійні роботи є вінцем системи самостійної діяльності школярів, яка дозволяє їм отримувати принципово нові знання, зміцнити навички самостійного пошуку знань.

Види робіт: проекти, дослідження, творчі роботи, висування гіпотез.

На уроках інформатики і засобом навчально-пізнавальної діяльності, і предметом вивчення є комп'ютер, і час роботи з ним становить майже половину уроку.

Вчитель при підготовці до уроку орієнтується на середнього учня, що шкодить рівню знань більш сильного. Як варіант розв‘язання ситуації - самостійне опрацювання учнями частини матеріалу, що і є однією із особливостей викладання інформатики в сучасній школі.

Ми, вчителі, маємо якісно готувати учня до повноцінного життя в умовах інформаційного суспільства. Згідно вимог, випускник школи повинен самостійно приймати рішення, вміє аналізувати, самостійно здобуває інформацію, має об'єктивну самооцінку, креативно мислить, володіє інформаційними технологіями.

І саме методи самостійного навчання дозволяють розвинути пізнавальну самостійність та вміння вчитися. Самостійна робота на уроках інформатики – це не форма організації навчальних занять і не метод навчання, а дієвий спосіб залучення учнів у самостійну пізнавальну діяльність, засіб її логічної та психологічної організації.

Переваги самостійної роботи учнів відповідно самостійної діяльності учня на уроці інформатики для учня й учителя очевидні.

1. Запам’ятовування інформації шляхом слухання і конспектування:

Учитель: подає новий матеріал у вигляді лекцій та акцентує увагу на вузлових питаннях, супроводжує презентацією.

Учень: концентрується на головному, не відволікаючись на деталі; подача матеріалу з використанням мультимедійних засобів підвищує засвоєння на 50-60%; має змогу в подальшому проаналізувати та самостійно доопрацювати інформацію.

2. Активна робота під час виконання практичних робіт

Учень: заздалегідь знає коло питань; має можливість шукати найраціональніші шляхи, варіанти розв‘язання завдань;урок стає набагато інтенсивнішим, проходить у високому темпі.

3. Робота з інформаційно-пошуковими сервісами Інтернет. Опрацювання літературних джерел. Підготовка доповідей, повідомлень, рефератів.

Учитель використовує методику випереджального навчання, створені ним презентації працюють декілька років.

Учень виконує творчі завдання: готує огляди, доповіді; за потреби користується презентаціями, відеоматеріалами інших шкіл, педагогів, учнів.

4. Створення і реалізація проектів. Пошукова і дослідна діяльність

Учень –головна роль, він виконує тривалу самостійну роботу з ПК за індивідуальним завданням чи працює в малій групі.

Учитель –консультант, порадник, координатор.

Приклад завдання для самостійної роботи.

Характер самостійної роботи

Приклади завдань

Відтворювальний характер

- Підготуйся до гри "Ланцюг комп‘ютерних термінів"

- Запиши назви елементів вікна програми

- Постав у відповідність імена файлів та значки залежно від розширення

Реконструктивний зміст

Підготовка учнем тестів, запитань, задач з теми із обов’язковим зазначенням відповідей за матеріалами підручника (у паперовому варіанті, у вигляді електронної таблиці, комп’ютерної презентації

Евристичний характер

Рецензування відповідей інших учнів, оцінка їх діяльності

Робота в парах: зроби пазл з малюнка, порівняй схеми роботи двох пошукових систем, вкажи антивірус, який найчастіше використовують твоє оточення, поясни чому.

Дослідницький або творчий характер

Проект "Подорожуємо Україною"

Складіть порівняльну таблицю конкретних характеристик та властивостей різних антивірусів.

 

 

Таблиця 1. Приклади завдань самостійних робіт ізнов характеру на уроці інформатики

Головним завданням самостійної роботи на уроках інформатики є підвищення якості знань, формування пізнавальної активності, самостійності, позитивної мотивації, інтелектуальних умінь за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Організація самостійної роботи на всіх етапах уроку інформатики може відбуватися наступним чином:

Етап формування нових знань. Учням пропонується самостійно розглянути навчальну презентацію, створену за допомогою програми MS PowerPoint, що містить теоретичні відомості та приклади, і виконати практичне завдання з даної теми. Використання презентацій можливе при вивченні нових тем, а також при закріпленні знань. Робота проводиться в невеликих групах (2 учні), що забезпечує колективну роботу в групах і сприяє розвитку ініціативи, логічного мислення і комунікативних навичок.

Етап закріплення вивченого матеріалу. Коли учні вже мають певний досвід роботи і можуть окремі дії виконувати самостійно, учням пропонується роздатковий матеріал, який може містити і завдання для закріплення матеріалу попередніх уроків, перевірки знань, теоретичні відомості нової теми, і завдання для закріплення нової теми, тестові завдання. На початковому етапі учням пропонується метод розв'язку і послідовність виконання завдання на ПК. Поступово завдання ускладнюються і учням пропонується самим вибрати методи і шляхи розв'язку завдання. Учні працюють самостійно в невеликих групах по 2 учні за одним ПК. Викладач у цей час контролює процес навчання і допомагає за потребою окремим групам учнів. Існують додаткові завдання для сильніших учнів, що дає їм змогу підвищити свій остаточний бал за урок.

Етап узагальнення і систематизація знань. Учням пропонуються кросворди або залікові тести із завданнями: вставити пропущене слово; встановити відповідність; знайти синоніми; вибрати правильну відповідь; вказати місце розташування.

Домашнє завдання, найкраще організувати роботу як виконання різних дослідницьких проектів, практичних робіт. Учням пропонується виконати проект "Моя майбутня професія" як підсумок теми; створити презентацію, фотоальбом, документ про 7 чудес України з фото.

На сьогодні можливості й переваги сучасних комп'ютерних технологій надзвичайно великі, проте не слід забувати про недоліки.

Наприклад, працюючи вдома над рефератом, доповіддю, повідомленням, учень може просто скачати матеріал з Інтернету і, не перечитуючи та не правлячи, надати на перевірку. Дидактична цінність такої "самостійної роботи" дорівнює нулю, етичні норми порушуються. Тому вчителеві слід дбати, щоб учень не займався плагіатом і простим відтворенням, а крок за кроком виконував самостійні дії, здійснював міні-відкриття, порівняння, самостійно формулював висновки.

Висновки. Ми, вчителі, маємо якісно готувати учня до повноцінного життя в умовах інформаційного суспільства, адже випускник школи повинен самостійно приймати рішення, вміє аналізувати, самостійно здобуває інформацію, має об'єктивну самооцінку, креативно мислить, володіє інформаційними технологіями. І саме методи самостійного навчання дозволяють розвинути пізнавальну самостійність та вміння вчитися. Самостійна робота на уроках інформатики – це не форма організації навчальних занять і не метод навчання, а дієвий спосіб залучення учнів у самостійну пізнавальну діяльність, засіб її логічної та психологічної організації

Для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною, дотримуюсь певних умов:

  • чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;
  • характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання змінюю;
  • завдання для самостійної роботи підбираю доступними і посильними;
  • диференціюю завдання для самостійної роботи (або об’єдную учнів в групи за рівнем знань та умінь, або даю можливість дитині самостійно обрати завдання відповідно до його рівня, що сприяє виробленню правильної самооцінки);
  • намагаюсь дотримуватись систематичності і послідовності застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;
  • дотримуюсь взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та намагаюсь урізноманітнювати їх;
  • пов’язую класну і домашню самостійну роботи.

ВПРОВАДЖЕННЯ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Інноваційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. В зв'язку з цим виникає нагальна потреба використання комп'ютерної техніки під час вивчення багатьох дисциплін шкільного курсу. Адже щоденно змінюється екологічна ситуація в світі,  законодавство, природа, погода. Інформація, подана в підручнику, перетворюється в застарілу ще під час видання підручника. Вивчення окремих дисциплін чи окремих тем з використанням інноваційних технологій, комп'ютерної техніки та найсвіжішої інформації, взятої з мережі Internet, - один із способів оптимізації та урізноманітнення навчально-виховального процесу. Чому сьогодні застосування комп'ютера в навчальному процесі вважають інновацією?

Під інноваціями в широкому змісті розуміється використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Період часу від зародження нової ідеї, створення і поширення нововведення і до його використання прийнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий цикл інновації розглядається як інноваційний процес. Саме використання персонального комп'ютера в навчальному процесі і є новою технологією в навчанні, нововведенням в учбовому процесі.

Внаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи, як його значущі складові, почали переносити акцент із масових педагогічних явищ на особистість дитини, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації людини на різних етапах її життєдіяльності. Тенденція особистісної орієнтованості освітніх систем виявляється й у  педагогічній освіті. Школі сьогодні необхідні не просто хороші вчителі, а вчитель - технолог, учитель - майстер, учитель - новатор. Створення альтернативних типів шкіл, визнання за кожною школою права мати свій неповторний образ, працювати за авторськими програмами потребують учителів з інноваційним мисленням, здатних усвідомлено взяти на себе відповідальність як за особистість іншої людини, що постійно розвивається, так і школи, як системи, що теж перебуває у розвитку.

Ідея втілення інноваційних технологій в навчання передбачає досягнення мети високоякісної освіти, тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині умови для самостійного досягнення тієї чи іншої цілі, творчого самоутвердження у різних соціальних сферах.

Однак інноваційність, як дидактичний засіб чи система, має при цьому втілитися  у навчальні предмети. Реалізація ідеї створення інноваційних курсів і уроків виявляється не дуже легкою.

Ідея втілення інноваційних технологій в навчання стала останнім часом предметом інтенсивних теоретичних та практичних досліджень. Її теперішній етап характеризується як емпіричною спрямованістю - розробкою та проведенням учителями інноваційних уроків різних профілей, так і теоретичною - створенням та вдосконаленням інноваційних та інтегрованих курсів, у ряді випадків поєднуючих численні предмети, вивчення яких передбачено навчальними планами. Інноваційні технології дають можливість, з одного боку, показати учням "світ у цілому", подолавши дисциплінарну розрізненість наукового знання, а з  іншого - звільнений за рахунок цього навчальний час використовувати для повноцінного здійснення профільної диференціації у навчанні.

За останні кілька років персональні комп'ютери перестали бути екзотикою і ввійшли в наше повсякденне життя. У нашій країні, як і в усім світі, йде витиснення "ручної" розумової праці комп'ютерною. 

Наслідком є зміна ситуації на ринку праці. Одним з основних вимог при прийомі на роботу стає уміння користуватися комп'ютером. Така вимога пред'являється і секретареві, і бухгалтерові, і редакторові і іншим фахівцям. У зв'язку з цим освоєння  комп'ютерних технологій повинне відбуватися вже в школі, для того, щоб випускник якнайшвидше включався в життя суспільства. Для того, щоб ефективно використовувати комп'ютер, треба вміти скоріше не програмувати, треба уміти володіти ефективно готовими програмами, що дозволяють вирішувати дуже різні задачі. 

Нові інноваційні та інформаційні технології наприкінці XX століття стали не тільки головною рушійною силою прогресу, засобом спілкування між державами, компаніями, університетами, новою формою торгівлі, але й потужним засобом навчання. Зараз майже всі школярі України проходять у школах ази інформаційної культури. За даними соціологічного дослідження для 68% підлітків комп'ютер є робочим інструментом, 12% використовують ПК  для розваг, для 18% - це можливість спілкуватися з друзями, а для 2 %  - можливість відключитися від дійсності.

В Вознесенському "Комп'ютерному центрі" вивчення інформатики ведеться за програмою Міністерствам освіти України. Її метою є розвиток творчості учнів під час вивчення предмета. В процесі навчання широко використовуються інноваційні технології з врахуванням специфіки профільності кожного класу.

Вчителі "Комп'ютерного центру" в результаті п'ятирічної роботи зробили висновок, що використання інноваційних технологій в процесі навчання оптимізує процес викладання різних дисциплін у школі. Особливо це видно під час проведення уроків з застосуванням комп'ютера. Це нова форма роботи, яка  викликає зацікавленість і учнів, і вчителя. Використання інноваційних технологій у процесі вивчення різних предметів у школі дає змогу покращити зміст навчання, вдосконалити методи і форми навчання, активізувати та індивідуалізувати його. Але  слід підкреслити, що ніяка, навіть найдосконаліша комп'ютерна навчальна програма не замінить вчителя. Тільки він повною мірою може керувати навчально-пізнавальною діяльністю учнів, залишаючись центральною фігурою навчально-виховного процесу.

Розділ V. Використання проектно - дослідницької діяльності учнів як засобу активізації навчання

На наш погляд, для формування особистості учня найбільш підходить використання програми "Intel" «Навчання для майбутнього» на

основі методу проектів.Мета цього методу - розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, формування навичок мислення високого рівня. Розпочинати проект доцільно з обговорення теми, ключових питань (прямий шлях до розкриття певної теми має всеосяжний та стимулюючий характер), тематичних питань (більш конкретних). Для кращого освоєння ключових та тематичних питань пропонується презентація вчителя, в якій оголошується тема, мета проекту та план роботи. Результатом роботи є презентація, публікація та веб-сайт, створені учнями. Робота над ними базується на навчальних проектах, в основі яких лежить дослідження учнів засобами інформаційно – комунікативних технологій. Вони  відповідають багатьом вимогам навчального процесу, розкривають актуальні проблеми, які пов’язані з світобачанням учня. Тема

проекту вибирається відносно проблеми, а не навколо дисципліни, зміст проекту ділиться на етапи. Під час роботи над проектом учні керують власним процесом навчання, результати їх досліджень мають практичне, теоретичне та пізнавальне значення.

Реалізація навчальних проектів має багато переваг: Формує у учнів мислення високого рівня;  Сприяє самоосвіті в сучасному інформаційно-комунікаційному середовищі;  Забезпечує власну життєдіяльність учнів. 

Список використаних джерел

1. Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М.:Учпедгиз, 1961. – 239 с.

2. Левина И. И. Опытно-экспериментальная разработка методики самостоятельной работы учащихся на уроке при изучении педагогических дисциплин: Автореф. дис. канд. пед. наук. – М., 1971. – 36 с.

3. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 ч. / За ред.. акад. М. І. Жалдака. – Київ: Навчальна книга, 2003.

4. Морзе Н. В., Вембер В. П. Інформатика: підручник для 9 класу/ К.: УВЦ "Школяр", 2009, 344 с.; іл.

 

Переглядів: 136 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
» Архів записів

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright MyCorp © 2016