Сайт вчителів інформатики міста Лубен Неділя, 30.04.2017, 12:00
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Блог | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Календар
«  Січень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Головна » 2017 » Січень » 5 » Психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку та їх урахування при роботі з комп`ютером
12:44
Психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку та їх урахування при роботі з комп`ютером

Розробила вчитель Лубенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Семенова Ірина Василівна/

Поява в житті суспільства системи загальної обов’язкової середньої освіти зумовила виділення особливого періоду в розвитку дитини - молодшого шкiльного вiку. Він відсутній у дітей, які взагалі не вчились у школі, або ж освіта яких завершилася на цій початковій ланці.. Зростає роль другої сигнальної системи в аналізі та синтезі вражень зовнішнього світу, в утворенні тимчасових зв’ язків, у виробленні  нових дій і операцій, формуванні динамічних стереотипів. 
У цьому віці також відбуваються істотні зміни в органах та тканинах тіла, що підвищує фізичну витривалість дитини. Із особливостей анатомо-фізіологічного дозрівання слід звернути увагу й на те , що дрібні м’ язи розвиваються досить повільно, внаслідок чого дітям важко виконувати рухи, які вимагають чіткої координації.
     Основною особливістю цього віку є зміна соціальної позиції особистості: вчорашній дошкільник стає учнем, членом шкільного та класного колективів, де слід дотримуватись нових норм поведінки, вміти підпорядковувати свої бажання новому розпорядку тощо. Все це сприймається дитиною як певний переломний момент у житті, який супроводжується ще й перебудовою системи взаємостосунків з дорослими, найбільш авторитетною фігурою серед яких стає вчитель.
Розвиток психіки здійснюється передусім на основі провідної для певного вікового періоду діяльності. Такою діяльністю для молодших школярів виступає учiння, суттєво змінюючи мотиви їх поведiнки та відкриваючи нові джерела розвитку пізнавального та особистiсного потенціалу.  Включаючись у нову для себе учбову роботу, діти поступово звикають до її вимог, а дотримання останніх, в свою чергу, зумовлює розвиток нових якостей особистості, ще відсутніх у дошкільному віці. Такі якості (новоутворення) виникають i розвиваються у молодших школярiв відповідно до формування учбової дiяльностi. 

Основними новоутвореннями психiки молодшого школяра є довільність як особлива якість психічних процесів, внутрішній план дій та рефлексія. Саме завдяки їм психіка молодшого школяра досягає рівню розвитку, необхідного для подальшого навчання в середніх класах, для переходу до підліткового віку з його особливими вимогами та можливостями.

Розвиток молодшого школяра в процесі навчання забезпечується передусiм змістом останнього. Однак один i той же зміст по-різному засвоюється дітьми i по-рiзному, залежно від методу навчання, впливає на їх розвиток. Сама структура учбової діяльності складається поступово, відповідно до того, як учні навчаються її здійснювати, виробляючи перші вміння вчитися.  Складнішими стають цілі учбової діяльності, які тепер визначаються змістом шкільного навчання. Оволодіння останнім вимагає не тільки активності, але й формування в учнів нових дій
Серед останніх на перший план в сучасних умовах виходять мислительні та мовні дії, потрібні для усвідомлення навчального завдання, розуміння його змісту, розкриття внутрішніх зв’язків, причинних залежностей в пізнаваному об’єкті тощо.
  Істотну роль у навчанні молодших школярів відіграють різні види наочності. Її використання є засобом донесення до учнів необхідних для формування уявлень і понять про пізнавані об’ єкти чуттєвих даних, засобом розвитку здатності сприймати різноманітні явища оточуючої дійсності. Збагачується мотивація, розвиваються пізнавальні інтереси, зацікавленість не лише процесом, а й змістом навчання, усвідомлення необхідності виконання учбових завдань, почуття обов’язку, відповідальності перед вчителем та батьками.

Окремою задачею навчального процесу на цьому етапі є спеціальне формування в учнів системи необхідних учбових дій. Без цього засвоєння програмного матеріалу буде протікати поза рамками учбової діяльності, тобто формально, шляхом механічного запам’ятовування словесних характеристик понять чи прийомів розв’язання задач. Повноцінна робота дитини в учбових ситуаціях вимагає виконання ще одного типу дій – дій контролю. Учень має вміти співвідносити свої учбові дії з заданими зразками, пов’язувати отримані результати з рівнем та повнотою виконаних учбових дій.  Спочатку основна роль в організації контролю належить вчителю, і лише поступово на цій основі формується самоконтроль з боку учнів за процесом засвоєнням.  Лише в кінці другого та в третьому класі учні поступово розпочинають виконувати окремі компоненти учбової діяльності шляхом саморегуляції.

Впродовж молодшого шкільного віку має місце і певна динаміка ставлення дітей до учіння. Якщо спочатку діти оцінюють його просто як діяльність до якої схвально ставляться дорослі, то потім їх приваблюють окремі учбові дії, нарешті, вони починають самостійно перетворювати конкретно-практичні задачі в учбово-теоретичні, цікавлячись внутрішнім змістом учбової діяльності

   Розвиток пізнавальних психічних процесів.

  На перших порах сприймання молодших школярiв досить розвинуте однак ще слабо диференційоване. Зокрема, діти цього віку ще не вміють здійснювати цілеспрямований аналіз результатів сприймання, видiляти серед них головне, істотне, їх сприйманню притаманна виражена емоційність. Включення школярiв у процес учiння сприяє формуванню у них такого виду діяльності як спостереження. В процесі навчання забезпечується зростання швидкості перебігу процесів сприймання, збільшення числа сприйнятих об’єктів, розширення обсягу їх запам’ятовування тощо. Характерною віковою особливістю є нерозвинута довільна увага молодших школярів. У них домінує увага мимовільна, спрямована на новi, яскраві, несподівані та захоплюючі об’єкти. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює i таку рису уваги дітей як її нестійкість.
З вiком у дiтей зростає обсяг i стійкість уваги.
Увага залежить i вiд доступності (та посильної трудності) навчальних завдань, поставлених перед учнями, а також вiд уміння вчителя так організувати учбову діяльність, щоб охопити нею всіх учнів у класі.
Серед причин нестійкості уваги в цьому вiцi можна назвати передусім недостатню розумову активність дiтей, зумовлену як недосконалими методиками навчання, так i рівнем їх готовності до учбової діяльності, неперебореними труднощами у навчанні, станом здоров’я тощо.

 Саме в цей період здійснюється перехід вiд наглядно-образного, конкретного мислення, притаманного дошкільнятам, до понятійного, науково-теоретичного мислення. Молодші школярі вчаться визначати відомі їм поняття, виділяючи загальні та істотні ознаки об’єктів, розв’язувати дедалі складніші пізнавальні та практичні задачi, здійснюючи потрібні для цього дії та операції, виражаючи результати в судженнях, поняттях, міркуваннях i умовиводах.

Пам’ять молодших школярів розвивається передусiм у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого управління нею та збільшення обсягу смислової, словесно-логiчної пам’яті.  Iнтенсивно формується i творча уява, на базі минулого досвіду появляються нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обгрунтованої побудови нових образів.
     Розроблено різноманітні педагогічні, психологічні, фізіологічні та психофізіологічні концепції навчання, у яких значне місце займають питання індивідуалізації й оптимізації навчального процесу. Використання комп’ютера на уроках у школі передбачає в основному орієнтування на ігрові форми роботи, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру, а також використання комп’ютера як технічного засобу навчання. Зрозуміло, що ігрова навчальна діяльність є дуже привабливою, особливо для молодших школярів. Але комп’ютерно-орієнтована ігрова і навчальна діяльність мають деяку специфіку, а також своєрідний вплив на формування психіки і стан центральної нервової системи школярів. Для максимально позитивного впливу на формування дитячої психіки під час створення і використання комп’ютерних програм для дітей варто було б дотримуватись таких принципів:

ü  гуманістичність;

ü  функціональність;

ü  мотиваційна віднесеність;

ü  когнітивне наповнення;

ü  емоційна включеність;

ü  контрольованість;

ü  прозорість;

ü  відповідність дій і результату.

Застосування комп’ютерних навчальних систем повинно доповнювати, а не заперечувати інші форми навчання. Необхідно, щоб навчання формувало новий тип мислення, новий стиль діяльності, орієнтований на більш ефективне розв’язання виробничих, соціальних, культурних та інших проблем.

       До переваг комп'ютерної підтримки як одного з видів використання інформаційних технологій у навчанні можна віднести:

• можливість конструювання комп'ютерного матеріалу для конкретного уроку;

• відносну простоту наявних програмних засобів;

• можливість поєднання різних програмних засобів;

• спонукальний аспект активізації діяльності учнів;

• підвищення цілеспрямованості навчання;

• посилення мотивації навчання;

• застосування активних методів і форм навчання;

• прискорення темпу навчальних дій;

• краще запам’ятовування, відтворення матеріалу тощо.

   Негативні фактори, які впливають на людину під час роботи за комп’ютером:

 • сидяче положення протягом тривалого часу;

• електромагнітне випромінювання;

• перевантаження суглобів кистей;

• підвищене навантаження на зір;

• стрес у разі втрати інформації.

Комп'ютерна підтримка повинна бути одним з компонентів навчального процесу і застосовуватися там, де це доцільно. Досить часто відбувається перенесення навичок роботи з комп'ютером на навички традиційної діяльності. Таким чином, можливе перетворення дітьми власного поводження шляхом опори на досвід, отриманий під час «спілкування» з комп'ютером .

 Сьогодні ми вже маємо великий досвід залучення до використання комп'ютерів дітей із психічними відхиленнями та дітей-інвалідів з метою підвищення ефективності процесу реабілітації. Корисні комп'ютерні ігри дітям з порушеннями навичок письмової мови, із труднощами навчання лічби, астигматизмом, для компенсації мовних порушень, поліпшення координації, просторової орієнтації, діагностики дисфункцій пам'яті, деяких симптомів шизофренії. Є цікаві приклади використання комп'ютерних ігор у роботі з малолітніми правопорушниками з метою поліпшення оцінки наслідків власних дій, контролю імпульсивності і т. д.

У той же час часто спостерігається більш адаптивне соціальне поводження в порівнянні з однолітками в тих, хто приділяє достатньо часу заняттям на комп'ютері. У першу чергу, це справедливо для молодших школярів. Більш висока соціальна адаптивність дітей у цьому віці, в першу чергу, пов'язана з ростом MA – ментального віку. Експериментальним шляхом установлено, що в дошкільників і молодших школярів, що систематично займаються на комп'ютерах, МА трохи вищий, ніж в однолітків. Таке прискорене у порівнянні з нормою збільшення МА може бути, на перший погляд, навіть привабливим в очах учителів і батьків, але дитині згодом буде потрібна компенсація такого стрибка, що може вилитися в різні невротичні стани. Однак, для дітей з відставаннями в розвитку, із психічними порушеннями стимулювання підвищення МА, і як наслідок, – підвищення соціальної адаптивності дуже корисно.

Поряд з позитивними аспектами використання комп'ютерів у навчанні молодших школярів є й негативні фактори.

З'являється велика кількість повідомлень про небезпечний вплив комп'ютера в цілому і комп'ютерних ігор, зокрема, на психіку дитини. Деякі автори вважають, що заняття з комп'ютером – це свого роду залежність, що виражається в таких психопатологічних симптомах, як нездатність переключатися на інші розваги, почуття уявної переваги над навколишніми, збідніння емоційної сфери, агресивне поводження, звуження кола інтересів, прагнення до створення власного світу, відхід від реальності і т. д. Негативну картину доповнюють соматичні порушення-зниження гостроти зору, швидка стомлюваність та ін. Наведені вище думки знаходять підтримку й у науковому співтоваристві.

Відомі аргументи про необхідність навчання критичному сприйняттю інформації, тому що знакова інформація сприймається дітьми молодшого шкільного і дошкільного віку некритично. У свій час ця аргументація не отримала належного розуміння на фоні активної пропаганди ефективності комп'ютерів у навчанні       Сьогодні існують гігієнічні норми з експлуатації комп'ютерів, причому для дітей, молодших 12 років, цими нормами передбачено не більше 10 хвилин безперервної роботи на комп'ютері. На жаль, далеко не завжди ці норми строго дотримуються в навчальному процесі. Сучасні комп'ютерні системи навіть у більшій мірі, ніж кіно й телебачення, можуть бути джерелом розваги, реклами, включаючи і небажані для педагогів і батьків напрямки (наприклад, віртуальне насильство, порнографія і т. д.). Тривожним сигналом є усе більше; поширення ігор агресивного змісту

У ході взаємодії з навколишнім світом молодші школярі засвоюють різні моделі поводження як прийнятні, так і неприйнятні соціальне. Але не всі діти використовують свій агресивний досвід для вирішення конфліктних ситуацій . Теорія соціального навчання, запропонована А. Бандурою, пропонує вивчення трьох аспектів аналізу агресивного поводження:

  • засобів засвоєння агресивних моделей поводження,
  • факторів, що провокують їх появу,
  • умов, за яких дані моделі закріплюються.

Крім того, слід зазначити феномен анімізації, що в умовах інформатизації суспільства набуває; визначену специфіку: перестають бути строго дихотомічними поняття «живий» і «неживий». Діти вводять параметр «немов живий», аргументуючи його застосовність тим, що комп'ютери нібито здатні мислити і діяти, але вони не є цілком самостійними (вимагають розпорядження конкретних дій). Часто анімізація комп'ютера є сигналом про дискомфорт у спілкуванні, про присутність елементів деперсоніфікації.

Системи віртуальної реальності дозволяють моделювання, програвання і для дітей захоплення інформаційними технологіями часто буває пов'язано з бажаннями керування і контролю, що реалізуються в роботі з комп'ютерними програмами. Такі ж схильності діти можуть перенести й у сферу людських відносин, однак спроби маніпулювання іншими людьми часто закінчуються невдачею. Дітей-інтровертів це може штовхнути до соціальної ізоляції. Комп'ютерні захоплення часто бувають компенсацією невдач, що відбуваються в процесі міжособистісного спілкування.

Прямий вплив інформатизації виражається в перетворенні діяльності і появі нових форм діяльності. Крім того, непрямий вплив виявляється і на не-комп'ютеризовані види діяльності, і на особистість у цілому.

 Розглядаючи психофізичні особливості молодшого школяра  та вплив  комп'ютеризації навчання на психіку дитини, що розвивається можна сказати, що особливістю розвитку дитячої психіки є потреба у відновленні і самовідновленні, що виступає у двох тісно пов'язаних суперечливих формах. Перша форма виявляється як прагнення до яскравих незвичайних вражень, що не вкладаються в систему колишнього досвіду дитини. Це призводить до порушення упорядкованості певної частини психічних утворень, до посилення пошукової активності. Друга форма виражається в подоланні невизначеності, у зростанні упорядкованості і стійкості психічних утворень, але вже на новому рівні.

 Використання комп'ютера у навчанні молодших школярів є важливим етапом на сьогоднішній день, але відповідні аспекти його застосування потрібно зробити збалансованими. 

Переглядів: 54 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
» Архів записів

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright MyCorp © 2017