Сайт вчителів інформатики міста Лубен Понеділок, 05.12.2016, 23:38
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Блог | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Календар
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Головна » 2016 » Березень » 29 » Робота з обдарованими учнями в контексті підготовки до олімпіади з інформатики
19:50
Робота з обдарованими учнями в контексті підготовки до олімпіади з інформатики

Доповідач Денисенко Юрій Борисович, учитель інформатики ЗОШ №1.

 

Доповідь на тему: «Робота з обдарованими учнями в контексті підготовки до олімпіади з інформатики»

(для вчителів інформатики, які ведуть питання підготовки учнів до олімпіади з інформатики)

 

Метою проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики є стимулювання творчого самовдосконалення учнів, зацікавлення їх у якісному і поглибленому вивченні інформатики; виявлення та розвиток обдарованих учнів, сприяння розвитку алгоритмічного мислення у школярів, підвищення інтересу до програмування.

Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, її інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет. І завдання учителя на етапі модернізації змісту освіти в умовах особистісно орієнтованого підходу полягає в тому, щоб дбайливо ростити нові таланти, починаючи з молодшого шкільного віку.

Під обдарованістю розуміється «сукупність високого рівня природних задатків і схильностей як передумова розвитку здібностей до певних видів діяльності».

Для обдарованих дітей характерними є: висока активність розуму, підвищена схильність до розумової діяльності, прояв самостійності в процесі пізнання. Тому головним завданням учителя в цьому напрямку є розкриття дитячої обдарованості, створення системи роботи з обдарованими учнями, використання різноманітних методик виявлення інтересів і розвитку здібностей дітей.

Процес підготовки учнів до олімпіад безпосередньо пов'язаний з наявністю у навчальному закладі вчителів, які готові і здатні взяти на себе відповідальність за роботу з обдарованими учнями. У педагогічній діяльності творчість вчителя займає особливе місце. Адже, лише неформальне, творче ставлення до своїх обов’язків може дати позитивні результати.

Можна виділити такі складові готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями:

  • відповідний рівень і постійна підтримка фахово-інформаційного рівня роботи з обдарованими учнями (курси, семінари, конференції тощо);
  • володіння методиками роботи з обдарованими учнями (індивідуальна робота, робота в групах тощо);
  • володіння психологічними аспектами роботи з обдарованими учнями.

     Робота вчителя з обдарованими учнями не повинна носити хаотичний, епізодичний характер, а має бути системною, неперервною, спланованою на перспективу.

Доолімпіадний період:

Цей період починається на початку навчального року. Протягом цього часу передбачається робота безпосередньо в навчальних закладах, а також позашкільні форми занять (гуртки, заняття окремих груп тощо).

Підготовка включає:

  1. Вирівнювальні підготовчі заняття щодо повторення задач минулого олімпіадного сезону, уведення в групу олімпіадників нових учнів. Ця робота включає як індивідуальні, так і диференційовані форми. Обов’язковою є також робота в групах.
  2. Розв’язування завдань І та ІІ етапів попередніх олімпіад.
  3. Проведення занять у формі «міні олімпіад» для поступового психологічного налаштування учнів.

І етап олімпіади:

Шкільні олімпіади. Проводяться в навчальних закладах вчителями інформатики. Особливості проведення:

  1. Участь беруть всі бажаючі.
  2. Підбір завдань повинен бути диференційованим, тобто включати завдання
    3-х рівнів:
    • нескладні завдання репродуктивного характеру, які може розв’язати більшість учасників;
    • завдання, які потребують творчого підходу до розв’язання;
    • завдання, рівень яких відповідає ІІ (ІІІ) етапу олімпіади.
  3. Умови проведення олімпіади повинні максимально відповідати умовам олімпіади наступного етапу.

Завдання, що пропонуються на шкільній олімпіаді, повинні враховувати той матеріал, що був засвоєний на момент проведення даної олімпіади за навчальною програмою, однак, складність цих завдань повинна носити олімпіадний характер, визначаючи вміння учнів логічно мислити, застосовувати програмний матеріал до більш складних завдань.

ІІ етап олімпіади:

Міська олімпіада. Для того, щоб учасники ІІ етапу олімпіади, до яких відносяться й учителі, були в максимально однакових підготовчих умовах, рекомендується попередньо провести такі заходи:

  • семінари-практикуми для вчителів щодо ознайомлення з вимогами виконання завдань ІІ етапу та рівнем складності завдань;
  • заочну олімпіаду, що проходить у декілька етапів та передбачає ознайомлення учнів з авторськими розв’язками запропонованих завдань.

ІІІ етап олімпіади:

Обласна олімпіада. Цьому етапу олімпіади можуть передувати такі заходи:

  • семінари-практикуми для вчителів-тренерів районних та міських команд для ознайомлення з вимогами виконання завдань ІІІ етапу та рівнем складності завдань;
  • участь вчителів у курсах з розв’язування задач олімпіадного рівня.

 

Виходячи з вище зазначеного, рекомендуємо:

 

1. Вчителям інформатики в роботі з обдарованими учнями:

  • застосовувати проблемний метод у навчанні;
  • проводити самостійні роботи творчого характеру;
  • застосовувати індивідуальний підхід у навчанні;
  • впроваджувати розвивальні творчі ігри;
  • розв’язувати творчі завдання.

Також є широкий спектр позакласної роботи на виявлення та розвиток творчих здібностей учнів:

  • це підготовка і участь школярів в олімпіадах з інформатики;
  • дослідницька робота в МАН;
  • участь у гуртках, факультативах;
  • участь в інтелектуальних іграх;
  • робота над проектом;
  • участь у науково-практичних конференціях;
  • участь в Інтернет-олімпіадах.

 

На уроках із застосуванням інформаційних технологій пояснення учителя повинні супроводжуватися інформацією на слайдах, що є не тільки яскравою динамічною ілюстрацією, а й способом фіксації найсуттєвішого у новому матеріалі. Межпредметні зв’язки , що стають у процесі такого викладу тіснішими, роблять границі навчальних дисциплін прозорішими і сприяють їх інтеграції. А для учнів елементи навчального процесу складаються в цілісну, логічно оформлену систему.

Застосування програмних засобів дає змогу проводити такі види робіт:

Комп’ютерне спостереження – після пояснення нового матеріалу або під час пояснення пропонувати учням 1-2 спостереження. Наприклад, у 10-му класі при вивченні теми «Екстремуми функції», «Обернені функції» учні спостерігають дану властивість по графікам функцій на екрані монітора. Вчитель економить час на побудову на дошці відомих учням функцій. Такі спостереження дозволяють учням на інтуїтивному рівні зрозуміти, що таке екстремум або властивість обернених функцій. Після цього їм буде зрозуміле і строге математичне означення.

Експериментальні задачі – дослідження – задачі, для розв’язання яких необхідно підставити відповідні параметри змінних і спостерігати, які зміни відбуваються із графіком. Наприклад у 9-му класі з поглибленим вивченням математики, коли вивчається тема «Квадратична функція», учням запропонувати розв’язати рівняння ах2 + bх + с = 0 для заданих значень коефіцієнтів а, b, с. Побудувати графік відповідної функції з допомогою комп’ютерної програми і заповнити картку – звіт. На перший погляд такі завдання здаються дуже прості. Але вони дуже корисні. Тому що дозволяють учням побачити живий зв'язок комп’ютерного експерименту і аналітичного розв’язування завдань.

Розрахункові задачі із послідуючою комп’ютерною перевіркою – задачі, які спочатку необхідно розв’язати без використання комп’ютера, а потім перевірити отриману відповідь. Ті задачі, що вимагають тривалого часу для розв’язання пропонувати учням для попередньої роботи додому.

Лабораторні роботи – дозволяють проводити роботи, які носять творчий дослідницький характер. При виконання лабораторної роботи учневі необхідно провести побудову графіків функцій, зробити самостійні дослідження її властивостей , спробувати помітити якісь закономірності, висловити у зв’язку з цим свої припущення, експериментально перевірити їх правильність. Наприклад, в 11-му профільному класі , коли вивчається тема «Степенева функція, її властивості та графік», учні досліджують графіки, які будуються за допомогою комп’ютерної програми і заповнюють картку – інструкцію. Потім відбувається обговорення цікавих особливостей графіків степеневої функції, які учням вдалося помітити.

Все більш поширюються інтерактивні технології навчання, коли навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співначання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці) де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Відбувається моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь, навичок і цінностей, створює атмосфери співробітництва.

«Інтерактивний» означає здатність взаємодіяти, або знаходитися в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, з комп’ютером) або з будь-ким (людиною). Інтерактив виключає домінування однієї думки над іншими і будується на позитивному діалоговому спілкуванні.

         Після розв’язання задачі або завдання, обговорювати з учнями, чи не знайшов хтось з них інший розв’язок. Чи буде інший розв’язок кращим за розглянутий і чим саме? Пошук раціональних шляхів розв’язання задач дуже важливі для розвитку творчих здібностей учнів.

Інтерактивне навчання вможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, але й на його почуття, волю. 

Переглядів: 96 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
» Архів записів

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright MyCorp © 2016