Сайт вчителів інформатики міста Лубен Понеділок, 05.12.2016, 23:37
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Блог | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Календар
«  Січень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Головна » 2015 » Січень » 7 » Використання інтерактивних вправ на уроках інформатики для формування творчих компетентностей учнів
18:42
Використання інтерактивних вправ на уроках інформатики для формування творчих компетентностей учнів

Концепція модернізації вітчизняної освіти як необхідність визначає  формування в учнів ключових компетентностей.

Що ж таке компетентність?

У перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Людина, компетентна в певній сфері діяльності, має відповідні знання та здібності, що дозволяють їй ефективно діяти в цій сфері, авторитетно судити про те, що в ній відбувається.

До ключових компетентностей учнів, формування яких покладається на школу, належать: пізнавальні компетентності, особистісні компетентності, самоосвітні компетентності, соціальні компетентності, здоров’я особистості, творчі компетентності.

Творчі компетентності можна визначити за концепцією креативності як універсальної творчої здібності Дж. Гілфорда. В своїх останніх роботах він визначає шість параметрів креативності:

o      здатність до встановлення та постановки проблеми;

o      здатність до генерування великої кількості ідей;

o      гнучкість – здатність до продукування різноманітних ідей;

o      оригінальність – здатність відповідати на подразники нестандартно;

o      здатність удосконалювати об’єкт, додаючи деталі;

o      здатність вирішувати проблеми, тобто до аналізу і синтезу.

Для того, щоб навчати дітей творчості у вирішенні різних пізнавальних завдань,і в перспективі – до уміння вибудувати успішне життя, вчителю теж треба змінювати свій підхід до навчання. Стереотипний підхід, коли основним завданням було дати комплекс ґрунтовних знань,які часто «мертвим капіталом» осідали в головах учнів, не спрацьовує в сьогоднішньому стрімкому, швидкозмінному, багатогранному світі. Навчити оволодівати знаннями, застосовувати їх у нестандартних ситуаціях, не за шаблоном, а творчо, оригінально вирішувати поставлені завдання, вміти виділяти головне, бачити і пропонувати різні шляхи вирішення проблеми – ось ці цілі ставлю я перед собою як вчитель. Йти до цієї цілі за шаблоном «розповів - пояснив – перевірив – оцінив», коли головне завдання – заповнити комірки пам’яті в головах учнів не можливо. Постійно шукати і знаходити нове, використовувати успішний досвід - це доля вчителя. «Гарний лише той учитель, у якому ще не вмер учень»( Тойшибеков Бауржан). .Ті, хто розділяє думку письменника, знаходяться в постійному пошуку, в постійному навчанні. А навчаючись, чомусь навчившись, прагнуть поділитися своїм досвідом з іншими. Така мета і моєї невеличкої роботи.

Вирішенню питання формування творчих компетентностей учнів сприяє застосування інтерактивних вправ навчання, до яких належать такі найбільш поширені: особистісно орієнтоване навчання та виховання, рівнева диференціація навчання, проектне навчання, проблемне навчання, інтерактивні технології, технологія формування творчої особистості, технологія навчання як дослідження, технологія гуманізації педагогічної діяльності, розвиток критичного мислення, теорія ігрових технологій та ін..

Розглянемо деякі методи інтерактивних вправ. В літературі зараз відсутня єдність в термінології, тому інтерактив називають і технологією, і методом, і формою. Головна роль в інтерактиві відводиться розвиваючим методам – пошуковим, дослідницьким. З ролі споживача учень переходить у роль пошукача. Головне, що вимагається від учителя, - дати можливість учню відчути свою необхідність та інтелектуальну спроможність, задіяти всіх у класі.

Вправа „ПРАВИЛА"   

(тривалість - 15 хв.)Послідовність проведення:

Проведення вправи дисциплінує та полегшує у майбутньо­му роботу вчителя.Необхідною умовою вправи є послідовне подання правил з їхніми роз'ясненнями та їх позитивне спрямування.

Перші правила пропонує вчитель, а інші - учні. Після запису кожного-правила необхідно запитати: Чи всі погоджуються із цим правилом? Чи всі розуміють, що означає це правило?

Приклади ПРАВИЛ:

1. приходити вчасно;

2. бути позитивними;

3. говорити від себе;

4. говорити по черзі;

5. дотримуватись добровільності;

6. бути конфіденційним. 

Запропонуйте використовувати в разі порушення правил жест - „піднятих рук".

Питання для обговорення вправи :

1. Чи хочете Ви щось додати?

2. Навіщо ми робили цю вправу?

Поясніть, що ця вправа дає можливість навчитись дотримува­тись правил не тільки під час занять, а й у повсякденному житті.

 

 

 

Вправа „ ЗНАЙОМСТВО"

(тривалість —15-20 хв.)

Мета проведення вправи: створити доброзичливу, невимушену атмосферу для роботи; спро­бувати з'ясувати особистісні риси та професійні якості учасників групи, спрямувати роботу семінару на досягнення поставленої мети.Послідовність проведення: (оберіть один з варіантів):

ВАРІАНТ -1

попросіть учнів назвати своє ім'я та  розповісти свою історію (чому батьки так назвали);назвати рису власного характеру, що починається з лі­тер, які є в імені;вказати, за що його (її) поважають інші люди.

Для проведення вправи скористайтеся методом незакінченого речення та уявного мікрофона. Щоб уникнути затягування часу, обов'язково наголосіть, що у представленні має бути лише 1 речення та для зразка розпочніть вправу. ("Мене звуть Наталія. Народившись у Полтаві, я за логікою своїх батьків, мала бути Наталкою-Полтавкою", "Моє ім'я Петро, я - толерантний").

ВАРІАНТ - П

Поділіть аудиторію на пари й попросіть протягом 2 хв. роз­повісти один одному про себе (місце проживання, інтереси тощо). Представлення кожного учня у великому колі робить його партнер.

Обмежте час для представлення (до 1 хв.)

Питання для обговорення вправи:

1. Навіщо ми робили цю вправу?

2. Які почуття вона у Вас викликала?

3. Чому Ви особисто навчилися?

4. Які труднощі можуть виникнути при проведенні цієї впра­ви?

Як працювати в малих групах

Робота в малих групах дозволить вам набути навичок спілку­вання та співпраці. Обговорення в малій групі - це діяльність, яка дозволяє слуха­чам обмінюватися досвідом та враженнями чи вирішувати про­блему.

Учні об’єднуються у групи по 4-6 осіб і отримують завдання у вчите­ля. Встановлюється певний визначений учителем час для виконання цього завдання.

Організовується робота в групі так: Учням слід швидко розподілити ролі у групі.

1. Спікер (керівник групи);

зачитує завдання групи;

організовує порядок виконання;

пропонує учасникам групи висловитися по черзі;

заохочує групу до роботи;

підводить підсумки роботи;

за згодою групи визначає доповідача.

2. Секретар:

веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;

як член групи має бути готовим висловити думку групи під час підведення підсумків або допомогти доповіда­чеві.

3. Посередник:

слідкує за часом;      заохочує групу до роботи.

4. Доповідач:

чітко висловлює спільну думку, до якої дійшла група;  доповідає про результати роботи групи. 

Інструкції для учнів:

 Починайте висловлюватися спершу за бажанням, а потім по черзі. Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне, — не перебивайте один одного. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

 Намагайтесь у групі прийти до спільної думки, хоча в деяких випадках у когось з групи може бути особлива думка і вона має право на існування.

 

 МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ

(рекомендації, які допоможуть вам побудувати навчання найефективнішим шляхом):

 Намагайтеся уникати слова "роз­поділятись", "розподіляти" дітей на пари, трійки, групи тощо. Па­м'ятайте: учні об’єднуються! З об'єднаних учнів виростають дорослі, здатні об'єднуватися і працювати разом, виростає об'єд­нана країна, держава або нація.

Все, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це „правильна чи неправильна відповідь”, варто лише допомогти опанувати інфор­мацію і прийняти власні рішен­ня. Стежте, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням.

Рішення учнів треба сприймати серйозно, якщо ви бажаєте нала­годити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення.

Деякі учні готові активно працю­вати й у великій групі, але по-справжньому ефективною групова робота буде в групі, що не переви­щує 5 - 6 учасників. Великі групи потребують інших технологій!

 

„Мета, план”

(план обміну думками)

 Цей метод обміну думками особливий у тому, що учасники не можуть спорити між собою.

Робота виконується на невеликих листках паперу із чітким викладом думок. Цей метод використовується для проведення аналізу ситуації, якою у даний момент займається група.

Організація роботи. Обирається певна проблема. Учасники об’єднуються у групи. У цих групах вони складаються відповіді на питання пов’язані із цією проблемою за 4-ма позиціями:

Реальний стан справ,

Як повинно бути,

Чому у дійсності саме так, а не як повинно бути,

Пропозиції.

 Завдання виконується на плакаті за схемою (всі чотири поля заповнює кожна група):

Проблема

 

Реальний стан справ.

 

Як повинно бути?

 

Чому у дійсності саме так, а не як повинно бути?

 

Пропозиції.

 

 

           

Як працювати в парах

 Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Вона дозво­лить учням оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати.

 

Робота учнів організовується таким чином (інструктаж вчителя):

Разом прочитайте надане завдання та інформацію до його виконання.

Визначте, хто говоритиме першим.

Висловіть свої думки, погляди на проблему по черзі.

Прийдіть до спільного рішення.

Визначте, хто представлятиме результати роботи класу та підготуйтеся до представлення.

 Для ефективного спілкування в парах:

Зверніть увагу на мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, установіть контакт очима.

 Допомагайте співрозмовнику говорити, використовуючи зву­ки та жести заохочення: кивок головою, доброзичлива посмішка, слова "так-так".

 Якщо необхідно, ставте уточнювальні запитання (запитан­ня, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Наприклад, такі: "Ти маєш на увазі, що ...?", "Чи я правильно зрозуміла, що...?").

 Під час висловлювання говоріть чітко, по суті справи, наво­дячи приклади і пояснюючи свої думки.

 Під час активного слухання не слід:

давати поради;

змінювати тему розмови;

давати оцінки людині, яка говорить;

перебивати;

розповідати про власний досвід.

 Кожна пара обмінюється своїми ідеями й аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію.

Ротаційні  (змінювані) трійки

 Діяльність учнів у цьому разі подіб­на до роботи в парах. Цей варіант коопе­ративного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу й обговоренню нового матеріалу з метою осмис­лення, засвоєння, закріплен­ня його.

Як організувати роботу.

Розробіть різноманітні питання, аби допомогти учням почати обговорення но­вого або роз'ясненого матеріалу. Вико­ристовуйте переважно питання, що по­требують неоднозначної відповіді.

Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку праворуч і трійку ліворуч. Разом усі трійки мають утворити коло.

Поставте кожній трійці відкрите пи­тання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.

Після короткого обговорення запро­понуйте учасникам розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці й є постійними членами трійки. Результатом буде зовсім нова трійка.

Ви можете змінювати трійки стільки разів, скільки у вас є питань. Так, на­приклад, коли проходить три ротації, ко­жен учень зустрічається із шістьма інши­ми учнями.

„Пошук інформації”

 Різновидом роботи в малих групах є командний по­шук інформації (зазвичай тієї, що допов­нює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, до­машнє завдання), а потім відповіді на за­питання.

Використовують з метою по­жвавлення сухого, іноді нецікавого мате­ріалу.

Для груп розробляють запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. Ними можуть слу­гувати:

роздатковий матеріал;

документи;

підручники;

довідкові видання;

доступна інформація на комп'ю­тері;

артефакти (пам'ятки матеріальної культури);

прилади.

Учнів об'єднують у групи. Кожна група отримує запитання з теми уроку. Визначають час на пошук та аналіз інфор­мації. Наприкінці уроку заслуховують по­відомлення від кожної групи, які потім повторюються або доповнюються всім класом.

Переглядів: 173 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
» Архів записів

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright MyCorp © 2016