Сайт вчителів інформатики міста Лубен Понеділок, 05.12.2016, 23:37
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Блог | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Календар
«  Березень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Головна » 2014 » Березень » 25 » Використання технології продуктивного навчання на уроках інформатики
14:00
Використання технології продуктивного навчання на уроках інформатики
Учитель має кожен урок будувати так, щоб в учнів постійно був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити і пізнавати. Без застосування ефективних педагогічних ідей і технологій не обійтися. До таких технологій можна віднести ігрові технології, проблемне і продуктивне навчання, комунікативні технології, метод проектів і т.п. Коротко про наш досвід і методичні наробки, застосування педагогічних технологій при вивченні інформатики та розвитку пізнавальної активності учнів.
Принципи навчання дають відповідь на запитання «Як організувати навчальний процес?»
 Принципи навчання — це керівні ідеї, нормативні вимоги до організації і здійснення освітнього процесу. Принципи, як правило, приводяться до системи положень, на основі яких здійснюється навчання.
Дидактами (М.П. Скаткін, М.А. Данилов, І.Н. Лернер, Ю.К. Бабанський, М.І. Махмутов) доведено, що для ефективності навчання необхідно керуватися загально дидактичними принципами і правилами навчання. Дидактичні принципи виражають закономірності процес) навчання і дотримання їх є необхідною умовою успіху педагогічної діяльності вчителя. Виходячи з цього необхідно зробити висновки, що методика навчання інформатики повинна спиратися на закономірності процесів формування в учнів знань, умінь і навичок і одночасно відповідати загально дидактичним принципам навчання. Зупинимося на питаннях реалізації деяких дидактичних принципів, які мають найважливіше значення в зв’язку з особливостями навчальної діяльності учнів на уроках інформатики.
Слід зазначити, що при вивченні інформатики учні частіше, ніж завжди, зустрічаються з новими поняттями, технічними і науковими термінами Так, під час вивчення теми «Інформація та інформаційні процеси» учням пропонується ознайомитися з 14 новими поняттями Урок «Інформаційна система» містить 18 нових понять Причому при їх введенні вчитель не має можливості спиратися на життєвий досвід всіх і кожного учня як це буває під час вивчення інших основ наук (геометрії, фізики, хімії та ін ). Тому на кожному уроці в окремий і обов’язковий етап необхідно виділяти роботу з оволодіння учнями спеціальною термінологією, уникати будь-яких догматичних тверджень і обмежувати до мінімуму введення наукових визначень і понять, що не мають достатньої фактичної опори в досвіді і попередніх етапах навчання.
Для реалізації вчителем принципу доступності навчання необхідно:
1) Виділяти основне, істотне в емпіричному компоненті змісту (властивості, ознаки, функції тощо.)
2) Добирати достатню кількість фактів, прикладів для формування ядра знань — теорій, ідей законів та ін.
3) Обсяг знань і темп навчання обирати з урахуванням реальних вікових та індивідуальних здібностей учнів. Враховувати відмінності у швидкості сприйняття, темпі роботи, домінуючих видах діяльності, інтересах, життєвому досвіді, особливостях розвитку учнів.
4)Здійснювати диференційовану допомогу. Використовувати різні способи диференціації учнів у групах, які створюються за видами діяльності, типами завдань, методам розв’язків, особистісними відмінностями дітей.
5) Забезпечувати відповідність прийнятим нормам обсягу домашнього завдання.
6) Забезпечувати послідовне ускладнення навчальних і практичних задач.
7) Під час вивчення матеріалу використовувати послідовний перехід від простого до складного, від часткового до загального, від уявлень до понять, від невідомого до відомого. Доступність не означає легкість, слід пропонувати учням завдання на межі їхніх можливостей.
8) Плануючи урок, продумувати ситуації неоднаковою часу, який потребують учні для виконання завдань; готувати індивідуальні додаткові завдання або пропонувати лідерам взаємодіяти з тими, хто не встигає.
Для реалізації принципу послідовності і систематичності навчання на уроках інформатики доцільно:
1. Поділяти навчальний матеріал на логічно зв’язані розділи і блоки. Використовувати схеми, плани, таблиці, опорні конспекти, модулі й інші форми логічного подання навчального матеріалу.
2. При ознайомленні з новим матеріалом практичного характеру корисно дати орієнтовну основу дій, сформулювати мету навчання.
3. Не перевантажувати заняття другорядними фактами; навчати учнів користуватися довідниками, словниками, енциклопедіями.
4. На кожному уроці встановлювати його змістовий центр. При цьому він може буде розкритим на початку, в середині або під час підсумкового узагальнення.

Принцип наочності змісту і діяльності
Особливе значення при навчанні інформатики набуває принцип наочності. За рахунок продуманого застосування засобів наочності можна посилити емоційний вплив на учнів, підвищити рівень доступності матеріалу, що вивчається, прискорити активізацію розумової діяльності учнів.
На уроках інформатики доцільно використовувати натуральну (природну) і символічну наочність. Застосування природної наочності Дозволяє досягнути компактності у поданні нового матеріалу при вивченні теми «Вступ» і теми «Інформаційна система». Знання в цьому випадку засвоюються швидше і є міцнішими. Засоби натуральної наочності особливо ефективні під час формування політехнічних понять курсу.
Практичне використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі, робота кожного учня з комп’ютером є реалізацією принципу наочності, важливою умовою досягнення загальноосвітніх цілей навчання інформатики. При цьому істотно, щоб робота учнів з комп’ютером була систематичною і регулярною формою навчальної роботи протягом усього курсу, а не лише її фіналом.
Наочність — невід’ємна риса навчання інформатики внаслідок гнучкості змісту самого поняття «інформація», способів і засобів її подання: одну і ту саму інформацію можна подати у вигляді багатьох графічних образів.
Учень може працювати з наочно-моделюючим графічним образом, цілеспрямовано перетворювати об’єкт, що вивчається. Наочною може бути і демонстрація вчителем зразка діяльності за комп’ютером при роботі з готовою програмою, наприклад текстовим чи графічним редактором.
Якщо в традиційному розумінні під наочністю розуміється насамперед ілюстративна компонента, забезпечення потреби учня побачити в будь-якій формі предмет або явище, виконати з ним деякі мінімальні дії, то при використанні комп’ютера наочність дозволяє побачити і те, що не завжди можливо в реальному житті навіть за допомогою чутливіших і точних приладів.
Більш того, з представленими у формі комп’ютерних моделей об’єктами можна здійснити різні дії, вивчити не лише їх статичне зображення, а й динаміку розвитку в різних умовах. При цьому використання комп’ютера дозволяє як вичленити основні властивості чи закономірності предмета або явища, що вивчається, так і розглянути його в деталях. Різні форми представлення об’єкта можуть змінювати одна одну і за бажанням учня, і за програмою, чергуючи або використовуючи одночасно образне, аналітичне, мовне подання. Це дозволяє, відповідно до завдань навчання, як ущільнити подання інформації про об’єкт, що вивчається, так і розширити його. Процеси, які моделюються за допомогою комп’ютера, можуть бути різними за формою і за змістом, належати до фізичних, соціальних, історичних, екологічних та інших типів.

Принцип активності і самостійності
Активність учня реалізується через його діяльність. Знання — це не річ, не предмет, який можна якось передати учням. Це якісна зміна особистості, яка відбувається лише внаслідок власної цілеспрямованої активності того, хто навчається.
Принцип активності в навчанні інформатики передбачає розумову активність учнів у процесі оволодіння діяльністю. Цей принцип має велике значення для правильної організації процесу навчання В методиці навчання інформатики розрізняють інтелектуальну, емоційну активність Інтелектуальна активність забезпечується постановкою проблемних завдань, які стимулюють пізнавальні процеси Емоційна активність пов’язана з питанням цікаво чи не цікаво учням вивчати ті чи інші питання Позитивне емоційне ставлення до предмета відіграє велику роль у досягненні успіхів Негативні емоції блокують активність учня.
Форми прояву активності можуть бути різними, наприклад самоконтроль через рефлексію власної діяльності, контроль за роботою товариша, модифікація готових і розробка власних алгоритмів та програм, участь в проектній діяльності. Активність природно виходить з інтересу до навчання, але при цьому вчителеві важливо чітко сформулювати, які результати навчання контролюються.
Навчання ефективне, коли учень розуміє необхідність свого навчання, ставить чи приймає цілі заняття, бере участь у плануванні й організації своєї діяльності, в її розумінні, самоконтролі і самооцінці.
Для реалізації принципу активності вчителю доцільно:
1 Учити дітей ставити запитання. Запитання важливіше за відповідь, оскільки відкриває, а не закриває пізнання.
2 У навчанні завжди використовувати альтернативні підходи, позиції і точки зору до будь-якого суттєвого питання.
3 Відшукувати з учнями причини того, що вивчається Спонукати гіпотези учнів, працювати з їхніми версіями як з особистісним змістом освіти.
4 У процесі навчання робити зупинки і пропонувати учням проаналізувати їхню діяльність Рефлексивна позиція потребує часу, але збільшує результативність засвоєння курсу інформатики.
Самостійність учня також є метою і умовою успішного вивчення інформатики Вона слідує за активністю учень може активно сприймати лекцію проблемного типу, а це ще не самостійність. Можливі етапи зростання самостійності від повною управління вчителем через оперативну допомогу до самоуправління пізнавальною діяльністю за допомогою комп’ютера. При переході до творчої діяльності самостійність реалізується повністю. Звертання учня за допомогою є вже проявом активності, але це ще не самостійність.
Внаслідок зростання самостійності зростають і продуктивність навчання вміння самостійно знаходити виходи зі скрутних ситуацій, користуватися літературою і комп’ютерними засобами допомоги и (теоретична допомога при виконанні деяких операцій, пошук помилки, при незрозумілій реакції програми). Ознакою високою рівня самостійності окрім інших, є також пошукова діяльність за комп’ютером, у комп’ютерній мережі за допомогою звернення до пошукових машин.

Принцип свідомості
Принцип свідомості в навчанні можна вважати одним із головних принципів навчання інформатики За цим принципом передбачається цілеспрямований добір навчального матеріалу, який забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів. Принцип свідомості реалізується також через усю організацію навчання протягом якого відбувається перехід від усвідомлення правил виконання дії до її автоматизованого виконання, виформування окремих елементів діяльності до їх об’єднання.
Усвідомлення явища яке мас бути вивченим, забезпечується:
а) шляхом моделювання ситуацій, під час яких учні завдяки певній розумовій роботі краще розуміють сутність цього явища та особливості його проявів,
б) шляхом повідомлення учням правил-інструкцій, які полегшують засвоєння понять та їх сутності, місце і роль в оточуючому світі,
в)шляхом виділення характерних ознак явища для формування орієнтувальної основи дій з метою виконання з ним відповідних дій,
г)шляхом звертання до підказок та навчальних допомог, які можуть мати різні форми
Принципом свідомості також передбачається, що учні свідомо застосовують навички та вміння інтелектуальної праці Свідоме володіння діяльністю стосовно пошуку, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації за допомогою різнотипного програмного забезпечення забезпечує сталість набутих навичок і вмінь, дає можливість учням здійснювати самоконтроль і самокорекцію.
В узагальненому вигляді цей принцип означає, що навчання проходить успішніше, якщо учень добре розуміє смисл усіх компонентів що входять до діяльності стосовно того, що він робить, а не виконує механічно певний набір операцій.
Принцип свідомості забезпечується методикою організуючої стратеги, якій віддається перевага в сучасних інформаційних технологіях навчання. Ця методика спрямована на виховання стратега який розглядає предмети і явища в їх взаємозв’язку, самостійно вивчає матеріал доповнюючи набуті в навчальному закладі знання. Для реалізації принципу свідомості учням повідомляються цілі і завдання навчання відомості про предметну діяльність і основні етапи її здійснення.

Принцип міцності і системності знань
Принцип міцності знань набуває особливого значення в навчанні інформатики, оскільки опанування комп’ютером та програмними засобами опрацювання інформації пов’язане з накопиченням засвоєного матеріалу. Для опанування програмними засобами та основами алгоритмізації і програмування в пам’яті учня повинна утримування певна кількість зразків понять, правил команд тощо.
Міцність засвоєння навчального матеріалу з інформатики може бути забезпечена в навчальному процесі шляхом підвищення змістовності навчального матеріалу, підвищення внутрішньої мотивації вивчення матеріалу, здійснення яскравого першого ознайомлення з новим матеріалом для створення реальних ситуацій, пошуку конкретних асоціацій, які виконують роль «гачка» в пам’яті, мобілізації мислення і почуттів, що сприяють запам’ятовуванню, виконання численних тренувальних вправ, систематичного повторення того, що зберігається в пам’яті, виконання великої кількості творчих завдань, систематичного контролю знань матеріалу і вмінь володіння ним.
Засвоєння курсу інформатики і розвиток особистих якостей учня залежать як від зовнішніх факторів (структурування навчального матеріалу, форми і методи навчання), так і від суб’єктивного ставлення учня до матеріалу, вчителя, процесу навчання.
Для реалізації принципу міцності і системності знань учителю доцільно:
1. Зробити початковим і основним завданням роботи з учнями ,забезпечення їх позитивного ставлення до предмета та його окремих тем.
2. Навчати дітей виділяти в матеріалі головне.
3. Вивчати матеріал з різних боків і за допомогою різних видів діяльності.
4. Повертатися до вивченого матеріалу тоді, коли це стає необхідним в контексті вивчення нового. Кількість і періодичність вправ зіставляти щодо індивідуальних здібностей і темпу роботи окремих учні.
5. Організовувати систематичний контроль (самоконтроль, взаємоконтроль) і оцінювання (самооцінку, взаємо оцінку) результатів навчання.
Міцність знань тісно пов’язана з їх системністю, заснованою на пошукові та побудові внутрі- і міжпредметних зв’язків та асоціацій.

Принцип індивідуалізації і колективності навчання
Індивідуалізація і колективність навчання доповнюють одне одного, особливо при навчанні інформатики. Тільки організувавши колективну або групову роботу, можна знайти час для занять з сильнішими і слабшими учнями.
Індивідуалізація визначається як організація навчального процесу, під час якого при доборі способів, прийомів, темпу навчання враховуються індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання.
Індивідуалізацію можна розглядати з точки юру процесу навчання, змісту навчання і будови шкільної системи. Перша з цих точок зору передбачає вибір форм, методів і прийомів навчання, друга — створення навчальних планів, програм, навчальної літератури і складання завдань для учнів, третя — формування різних типів шкіл і класів.
Індивідуалізація можлива під час роботи учнів з програмними засобами, що вивчаються, зі своїм індивідуальним темпом, своїми шляхами подолання труднощів та за допомогою гнучкого налагодження навчальної програми. Причому передбачається налагодження на тип мислення учня (образний або мовний) шляхом звільнення часу вчителя для індивідуальної роботи з учнями при автоматизації рутинної частини педагогічної праці.
Принцип індивідуалізації реалізується у навчанні інформатики шляхом урахування індивідуально-психологічних особливостей учнів, які значно впливають на успішність оволодіння основами інформаційної культури. Забезпечення індивідуалізації навчання можливе тільки за умови обізнаності вчителя з такими особливостями своїх учнів та способами індивідуалізованого навчання.

Принцип зв’язку теорії з практикою
З точки зору матеріалістичної філософії практика — критерій істини, джерело пізнання і зона прикладання теоретичних результатів. Однією з причин актуальності принципу зв’язку теорії з практикою для навчання є існуюче в школах відчуження теоретичного навчання дітей від їх практичного життя. Навчальний підхід: спочатку теорія, потім її застосування на практиці не є єдино правильним для інформатики.
Для реалізації принципу зв’язку теорії з практикою вчителю необхідно:
1.Намагатися не допускати в навчанні розходження: це — знання, а це — життя. Вивчення відчужених від учнів «знань» і наступні спроби знайти їм застосування в житті — неефективний і шкідливий з особистісної точки зору підхід.
2.Практика — це не зона застосування вивченої теорії, вона завжди і її продовження. В процесі практичної діяльності учень розширює і поглиблює свої теоретичні представлення, «нарощує теорію». Це можливо в тому випадку, коли джерелом теорії є сам учень, його особистісні знання, одержані в процесі його попередньої діяльності, а не ті, що «передаються» йому вчителем.
3.Навчати дітей технології розумової діяльності. Будь-яку виконувану учнями діяльність пропонувати їм для наступного усвідомлення і теоретичного структурування у вигляді моделі.
Порівнювати різні моделі діяльності та їх ефективність. Демонструвати учням переваги розумової (осмисленої) практики перед бездумною роботою за теоретичним зразком.

Принцип гармонійного розвитку особистості
На сучасному етапі розвитку школи особливо актуальним t принцип гармонійного розвитку особистості. Тому при проведенні уроків з інформатики необхідно концентрувати увагу на їх виховних можливостях, для чого реалізовувати такі задачі:
• Ставити виховну мету на кожному уроці
• Використовувати зміст уроку з виховною метою
• Цілеспрямовано формувати узагальнені прийоми розумової діяльності учнів
• Формувати загально навчальні навички раціональної організації навчальної праці
• Формувати інтерес до предмета
• Формувати уміння користуватися набутими знаннями і розширювати їх під час самостійного вивчення
• Розвивати самостійність і пізнавальні здібності учнів, готувати їх до творчої діяльності
• Формувати критичне та творче мислення
• Прищеплювати любов до праці, почуття відповідальності за результати власної діяльності і поведінки, організованість і дисципліну, навички якісною виконання робіт, ефективного використання навчального часу, цілеспрямованість у досягненні , поставленої мети
• Виховувати культуру усної і писемної мови
• Формувати вміння виділяти основне при вивченні навчального матеріалу
• Формувати вміння працювати з книжкою, інформаційним і програмним забезпеченням комп’ютера, пошуковими системами глобальної мережі Інтернет
Інтерес до навчання — це один з важливих чинників, які забезпечують спрямованість інтересу учнів до найбільш активних творчих видів діяльності и інтенсивно впливають на формування інших духовних інтересів школярів. Досвід свідчить, що навчання інформатики містить у собі достатні можливості активно впливати на формування пізнавальних інтересів учнів, які повною мірою виявляються при вивченні інформатики лише на базі реальної комп’ютерної техніки. Відсутність будь-якої техніки при навчанні інформатики ставить під сумнів розвиток пізнавального інтересу учнів. Безмашинний варіант вивчення інформатики нерідко формує негативне ставлення до предмета через неповноту змісту навчання і незначну практичну значущість, нерозуміння, не бачення потреб вивчення алгоритмів, алгоритмічної мови, мови програмування та інших понять інформатики.
По-друге, безмашинний варіант зводиться до побудови різних алгоритмів найчастіше з курсів математики, фізики, хімії, тобто предметів, з яких у частини учнів г серйозні прогалини в знаннях, ліквідувати які на уроках інформатики відразу неможливо.
По-третє, відбувається розчарування дітей які з газет чи телебачення, розповідей педагогів і інших дорослих чують багато про інформатику, а в клас приходить той самий вчитель ганчіркою і крейдою в руках і примушує вирішувати завдання, часто незрозумілі і далекі від життєвих професійних інтересів учнів.
Тому для формування в учнів інтересу до вивчення предмета необхідно:
• Систематичне використання сучасної комп’ютерної техніки, причому з перших же уроків інформатики.
• Чергування занять щодо вивчення теоретичних основ інформатики з лабораторно-практичними роботами, причому час, що витрачається на практичні роботи, повинен бути більшим, ніж час, що витрачається на вивчення теоретичних положень.
• Самостійна робота кожного учня на комп’ютері і самостійне розв’язування певного набору задач на лабораторно-практичних роботах.
• Добір посильних завдань з практичним змістом з урахуванням індивідуальних здібностей учнів.
• Проведення етапу мотивації при вивченні будь-якого нового поняття.
• Використання на уроках частково-пошукових методів навчання, проектного методу.
• Міжпредметний і практично значущий зміст теоретичного матеріалу і задач.


Принцип виховуючого навчання
Під розвивальним навчанням будемо розуміти тип навчання, в якому розвиток людини є прямою і основною метою. Особливості розвивального навчання: учень перетворюється на суб’єкт пізнавальної діяльності; розвивається на формуванні механізмів мислення, а не завантаження пам’яті; пізнавальна діяльність учня опановується в єдність емпіричного і теоретичного пізнання; процес навчання будується на пріоритеті дедуктивного способу пізнання; основа процесу навчання — навчальна діяльність учнів в процесі виконання навчальних завдань.
Принцип виховуючого навчання інформатики реалізується при такій організації навчального процесу, яка забезпечує учням можливість проявити себе як особистість, гармонійно і всебічно розвинутися соціально, удосконалити здібності, сформувати пізнавальні мотиви як домінуючі в навчальній діяльності. Особлива увага повинна бути спрямована на надання учням можливості здійснювати самостійну дослідницьку діяльність творчого характеру та самоорганізовуватись.
Учень виступає в навчальному процесі як рівноправний суб’єкт з іншими учнями і вчителем. Тому навчальний процес будується таким чином, щоб учні могли виконувати певні дії з організації своєї діяльності для опанування курсу інформатики. Така організація навчального процесу забезпечує формування в учнів позитивних рис характеру(доброзичливості, толерантності, колективізму, активності, працьовитості тощо), вольових якостей.
Щоб результативно управляти діяльністю учнів, необхідно формувати в них потрібну мотивацію навчання. Завдання полягає в тому, щоб, спираючись на потреби учнів, спровокувати їхню діяльність так, щоб вона задовольняла їхні інтереси, вселяла в учнів віру в можливість подолання труднощів, віру в свої здібності, радість, задоволення від праці, гордість за свої успіхи. Треба, щоб зміст навчання, цілі і задачі, які ставить викладач перед учнями, мали для них чітке, зрозуміле і особисто вагоме значення.

Принципи розвивального навчання
У процесі навчання інформатики доцільно спиратися на психологічні принципи розвивального навчання, які базуються на понятті «зони найближчого розвитку» психолога Л.С. Виготського.
Дидактичні принципи розвивального навчання були висунуті в 1950-ті роки в двох науково-практичних колективах, створених Д.Б. Ельконіним і Л.В. Занковим. за якими не будь-яке навчання створює максимально сприятливі умови для розвитку учнів. Потрібний ретельний добір змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання, щоб забезпечити ці умови.
Розвивальне навчання змістило освітні акценти від вивчення учнями матеріалу з різних предметів на їх навчальну діяльність щодо розвитку теоретичного мислення (Д.Б. Ельконін. В.В. Давидов), або на всебічний розвиток учня (Л.В. Занков).
Переглядів: 1542 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
» Архів записів

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright MyCorp © 2016